Згадайте, хто гетьманував після смерті Богдана Хмельницького.

Як ви розумієте значення поняття «Руїна»?

Чи пам'ятаєте ви, що Московське царство підтримувало українські усобиці ззовні? Що вам про це відомо?

1. Гетьманування Юрія Хмельницького

Після відмови Івана Виговського від булави, 28 вересня 1659 року новим гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Того ж року він уклав Переяславські статті з Московським царством. Згідно тієї угоди, Гетьманщина перетворювалася на автономну частину Московської держави. Козаки не могли самостійно переобирати гетьмана та старшину, розпочинати чи закінчувати війну, вести міжнародні перемовини. В українських містах — Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані — мали розміщуватися царські залоги з воєводами, які б утримувалися коштом місцевої людності.

1660 року^г Юрій Хмельницький разом із московським військом Василя Шереметьєва, же йшло окремою групою, здійснив похід на західноукраїнські землі. Ця операція увійшла в історію під назвою Чуднівська кампанія, бо союзні війська просунулися не далі Чуднова (нині місто в Житомирській області). Під Чудновим в оточення потрапив Василь Шереметьєв, а війська гетьмана зазнали поразки поблизу Слободищ, тож він був змушений підписати Слободшценську угоду' з Річчю Посполитою, жа в головних рисах повторювала Гадяцький договір, але вже без згадки про Велике князівство Руське. Відтак Гетьманщина перетворювалась на автономну частину Речі Посполитої. Шляхта отримала право повертатись у свої старі маєтки.

Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663 роки). У відповідь Юрій Хмельницький організував кілька походів на Лівобережжя, але в усіх зазнав невдачі і, зрештою, на початку 1663 року на раді в Чигирині зрікся булави і під іменем Гедеон постригся в ченці.

1. Хто став гетьманом у 1659 році? З якою державою він підписав угоду?

2. Як називалася військова операція Юрія Хмельницького на Правобережжі?

3. До чого призвело підписання Слободищ енської угоди?

2. Розкол Гетьманщини.

Правобережний гетьман Павло Тетеря

У 1663 році Військо Запорозьке розкололося на дві частини: Правобережну і Лівобережну Гетьманщину Правобережні козаки більше схилялися до союзу з Річчю Посполитою, а лівобережні — із Московською державою. Першим правобережним гетьманом став військовий і дипломат Павло Тетеря (1663-1665 роки), котрий прагнув об’єднати Гетьманщину.

Спочатку він намагався проводити політику лавірування у відносинах з оточуючими державами, однак згодом почав орієнтуватися на Річ Посполиту і діяв відповідно до Слободищенського трактату 1660 року. В 1663-1664 роках козаки під орудою Павла Тетері разом із польськими військами та кримськими татарами здійснили похід на Лівобережжя з метою відновлення цілісності Гетьманщини. Однак похід був невдалий, оскільки королівські і ханські загони руйнували та грабували українські міста і села.

Посилювала незадоволення гетьманом і його внутрішня політика. Окрім того, що при ньому шляхта взялася відновлювати свої старі порядки в козацьких землях, поляки стратили відомих старшин — Івана Богуна та Івана Виговського. Такі дії викликали незадоволення козаків. На Правобережжі точилися братовбивчі бої. Як наслідок, Павло Тетеря зрікся гетьманської булави і в 1665 році виїхав до Речі Посполитої.

1. В якому році відбувся розкол Війська Запорозького?

2. Чим закінчився похід козаків, поляків і кримських татар на Лівобережжя?

3. Що змусило Павла Тетерю втекти до Речі Посполитої?

Павло Тетеря (1620 (1622)-1671)

Ім’я (повне). Павло Іванович Тетеря-Моржковський.

Народження. Достовірно невідоме.

Походження. З української шляхти.

Освіта. Закінчив унійну школу' василіян у Мінську і Києво-Могилянський колегіу'м.

Ключові події життя.

До 1663 року. Канцелярист Луцького гродського су'ду'. Учасник Національно-визвольної війни. Був писарем Переяславського полку, а з 1653 року' — переяславським полковником. У 1649 році очолював посольство Богдана Хмельницького до трансильванського князя Дєрдя II Ракоци, а в 1654 році в Москві

від імені гетьмана укладав Березневі статті. Брав участь у підготовці Гадяцького договору 1658 року. Був генеральним писарем в уряді Юрія Хмельницького.

З 1663 року — гетьман Правобережної України. Прагнув об’єднати українські землі під зверхністю Речі Посполитої. Після невдалого поход)' на Лівобережжя та придушення повстання на Правобережжі жив у Варшаві, але потім перебрався до Османської імперії. У квітні 1671 року помер в Андріанополі (нині Едірне) на території Османської імперії (був отруєний агентами польського короля).

1. Поміркуйте, що з різних видів діяльності Павлу Тетері вдавалося найкраще Запропоновані слова запишіть у зошиті від його найскромніших результатів до найуспішніших: виконавець дрібних доручень, канцелярист (писар), полковник, дипломат, гетьман,

3. Лівобережний гетьман Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я

Царський уряд не довіряв Якиму Сомку, тому зажадав скликання Генеральної ради. 1663 року на Генеральній раді в Ніжині (Чорній раді) першим гетьманом Лівобережжя обрали Івана Брюховецького (1663-1668 роки), бо він дав слово дбати про інтереси простих людей — містян та запорожців. Чорною радою юна була названа через те, що участь у ній взяли не лише козаки, але й селяни, містяни (чернь), які також мали право голосу. Нового гетьмана підтримував навіть московський цар, бо і йому Іван Брюховецький обіцяв, але дещо інше — дати скільки захоче влади в Гетьманщині. Для цього в рік обрання гетьман підтвердив Переяславські статті Юрія Хмельницького, а в 1665 році уклав нові — Московські статті, які дозволяли московським воєводам збирати податки з Геіьманщини до царської казни. До того ж у всі більші міста вводилися воєводи зі збройними залогами.

Тим часом стало зрозуміло, що ані Московське царство, ані Річ Посполита не зможуть силою підкорили собі українців без їхньої згоди. Тоді ті держави, скориставшись розбратом у Гетьманщині, вирішили її поділити. ЗО січня 1667 року було укладене Андрусівське перемир’я (в білоруському селі Андрусово). Згідно його умов, війна припинялася на 13,5 років. Правобережжя мало відійти до Речі Посполитої, а Лівобережжя і місто Київ (на два роки) — до Московського царства. Запорозька Січ потрапляла під спільний контроль монархів обох країн.

Іван Брюховецький не виконував своїх же обіцянок перед українцями. Замість підтримки містян — став збирати з них додатковий податок на гетьманські потреби, зменшив кількість міст, які жили за магдебурзьким правом. Замість захисту інтересів козацьких низів — став захисником інтересів козацької старшини, а щоб запорожці не становили для нього

загрози, розселив їх по всьому Лівобережжю невеликими групами. Все це разом, а також безчинства московських воєвод та їхніх вояків, призвело до антимосковського повстання 1668 року в Лівобережжі та Слобожанщині (землях, заселених українцями в межах Московського царства).

1. Хто став першим гетьманом Лівобережжя?

2. Коли було підписано Андрусівське перемир'я⁰ Що воно передбачало?

3. Чому в 1668 році розгорілося повстання в Лівобережній та Слобідській Україні?

Попрацюйте з картою.

1. Відшукайте межі Лівобережної та Правобережної Гетьманщин.

Іван Брюховецький (бл. 1623 -1668)

Ім’я (повне). Іван Мартинович Брюховецький.

Народження. Село Диканька першої Полтавської сотні Полтавського полку.

Походження. Ймовірно, зі шляхетської родини.

Освіта. Володів латиною й був обізнаний у придворному етикеті.

Ключові події життя.

До 1663 року. Під час Національно-визвольної війни — джура, надвірний помічник Богдана Хмельницького. У 1659 році Юрій Хмельницький направив Івана Брюховецького на Запорожжя, щоб той забезпечив йому прихильність запорожців. У тому ж році став кошовим отаманом Запорозької Січі. Завоював прихильність запорожців обіцянками, які не збирався виконувати.

З 1663 року. На Генеральній військовій раді в Ніжині (Чорній раді) був проголошений гетьманом Лівобережної України (1663-1668 роки). Столицею Лівобережної Гетьманщини зробив місто Гадяч. Протягом 1663-1665 років здійснив невдалі спроби підкорити собі Правобережну Гетьманщину. У вересні 1665 року Іван Брюховецький першим з гетьманів особисто відвідав Москву, де погодився на підписання принизливих Московських статей, які зводили нанівець автономію Лівобережної Гетьманщини. За це отримав титул боярина. Рятуючи свою влад)', Іван Брюховецький спробував очолити антимосковське повстання 1668 року, але був убитий козаками в таборі під Опішнею.

1. Порівняйте, що спільного і відмінного в особливостях гетьманування Івана Брюховецького та Павла Тетері

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки слова та дати. Складіть із нимиречення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Займіть обгрунтовану позицію. Гетьманщина розкололася чи її розкололи?

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)